Прояви деструктивної поведінки підлітків можуть стати джерелом підвищеної небезпеки як для них самих, так і для близького оточення, інших людей і суспільства в цілому. Ігнорування або несвоєчасне виявлення дорослими ознак деструктивної поведінки у підлітків часто призводить до заподіяння ними фізичної та/або психологічної шкоди собі (через суїцидальні вчинки та залежності – наркоманія, алкоголізм тощо) та іншим.
Профілактика – це комплекс заходів, спрямованих на попередження будь-якого негативного явища та/або усунення факторів ризику.
Профілактика деструктивної поведінки базується на з’ясуванні особливостей соціалізації підлітків і формування у них моральних якостей як у суб’єктів соціальних відносин. Інститутами соціалізації дітей є сім’я і школа, де закладаються моральні цінності, з яких в подальшому формується світогляд, морально-етичні орієнтири та загальна спрямованість поведінки.
Визначають первинну, вторинну і третинну профілактику.
- Первинна профілактика негативних явищ є універсальною для застосування в дитячому та підлітковому середовищі (для всіх, без винятку) і спрямована на формування усвідомлено активного та адаптивного способу життя, орієнтованого на зміцнення здоров’я та відповідальну поведінку.
- Вторинна профілактика передбачає раннє виявлення й коригування несприятливих індивідуальних і соціальних факторів, які з великою ймовірністю викликають деструктивну поведінку.
Це робота з підлітками, які опинилися у зоні ризику, перебуваючи у складних життєвих обставинах, «агресивних» соціальних умовах, інших несприятливих ситуаціях. Тобто вторинна профілактика спрямована на виявлення груп підлітків з високим ризиком впливу на них негативних факторів або інших причин деструктивної поведінки для визначення методів роботи з ними.
- Третинна профілактика вирішує спеціальні завдання, наприклад попередження рецидивів (відновлення деструктивних проявів у поведінці) і роботу зі шкідливими для підлітка та суспільства наслідками вже сформованої деструктивної поведінки.
Головна мета профілактики деструктивної поведінки підлітка – активізувати його внутрішній потенціал і позитивні якості, переключивши на них увагу і мотивуючи до соціальної законослухняної поведінки.
Завдання профілактики деструктивної поведінки підлітків у школі:
- формування ціннісного ставлення до правил та соціальних норм життя;
- формування цінностей здорового способу життя;
- розвиток позитивних життєвих смислів і здатності до цілепокладання (визначення мети діяльності);
- підвищення компетентності та соціальної успішності підлітка у життєво значущих сферах його активності (навчальна діяльність, спорт, танці та ін.);
- включення особистості в підтримуючу соціальну групу, яка має позитивні соціальні цілі (пропаганда здорового способу життя серед дітей та молоді; організація змістовного дозвілля для дітей та підлітків з інвалідністю тощо);
- розвиток навичок свідомої саморегуляції, перш за все, за рахунок підвищення усвідомленості власної поведінки, планування та оцінки її наслідків.
ПРОФІЛАКТИКА ДЕСТРУКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ
• своєчасне регулювання порушених міжособистісних відносин та формування міжособистісної компетентності.
ВАЖЛИВО! Профілактична робота з підлітками має бути спрямована не тільки на усунення наслідків деструктивних дій, але й на запобігання деструктивній поведінці через формування сприятливого соціально-психологічного клімату в безпечному шкільному середовищі, де є взаємодопомога, прийняття іншої точки зору тощо.
Принципи профілактики деструктивної поведінки підлітків у закладі загальної середньої освіти:
- прийняття та врахування різноманітності кожної дитини з розумінням того, що кожна дитина унікальна;
- застосування індивідуального підходу через здатність побачити, розпізнати, зрозуміти потреби кожної/го;
- стимулювання учнів до самореалізації шляхом участі в різних видах діяльності.
Є два основні напрями профілактики деструктивної поведінки підлітків у роботі з підлітками, педагогами, батьками:
- соціально-психологічний спрямований на психологічну роботу з підлітками і стосується корекції внутрішніх емоційних станів (агресії, сорому, гніву, тривоги тощо), вирішення проблемних питань життя у соціумі, зміну деструктивної поведінки підлітка на соціально прийнятну (забезпечує психолог та соціальний педагог школи);
- соціально-педагогічний зосереджений на роботі з підлітком, його батьками або особами, які їх замінюють, з усіма педагогами закладу освіти і спрямований на запобігання булінгу, домашньому насильству, формування соціально прийнятних моделей поведінки у шкільному середовищі (забезпечує соціальний педагог та інші педагоги школи, в т. ч. класний керівник).
Підходи до здійснення профілактики деструктивної поведінки підлітків
Дослідники та практики пропонують застосовувати три підходи до здійснення профілактики деструктивної поведінки підлітка відповідно до трьох провідних цілей:
усунення факторів ризику;
виявлення та розвиток особистісних ресурсів (сильних сторін) підлітка (наприклад, позитивні думки, дії, гарний зовнішній вигляд, охайність, працьовитість, навчальна успішність, вміння ввічливо спілкуватися з іншими, хобі та інші досягнення за інтересами тощо);
створення безпечного підтримуючого середовища в умовах закладу загальної середньої освіти.
Перший підхід – усунення факторів, орієнтований на усунення факторів ризику деструктивної поведінки, що найчастіше реалізується на практиці. У цьому випадку перед спеціалістами постає завдання раннього виявлення та усунення несприятливих факторів, які впливають на підвищення імовірності деструктивної поведінки підлітка, наприклад, підвищена тривожність, обумовлена домашнім насильством, низький статус у групі ровесників або ж взагалі виключення/неприйняття до неї тощо.
Важливо! В цілому вивчення впливу сім’ї, школи, Інтернет-середовища на підлітка (його сприйняття, реагування, мислення) дозволяє краще визначити причинно-наслідкові зв’язки у проявах деструктивної поведінки, що сталися під впливом певних несприятливих факторів.
Другий підхід – виявлення та розвиток особистісних ресурсів (сильних сторін) підлітка, наприклад, стресостійкості, соціальних компетентностей (вміння робити безпечний вибір у власних діях, приймати правильні рішення, брати відповідальність за власну поведінку/вчинок, ефективно спілкуватися та вирішувати конфлікти, висловлювати критику без принижень та образ, ін.). При цьому важливе значення має опанування підлітками ефективних способів реагування в стресових та/або конфліктних ситуаціях.
Третій підхід – створення безпечного підтримуючого середовища, яке сприятиме розвитку підлітка, наприклад, підтримка сім’ї чи групи ровесників, до якої він належить, класного колективу тощо. Такий підхід є одним із важливіших і найбільш перспективних у профілактиці деструктивної поведінки.
Етапи профілактики деструктивної поведінки підлітків
Виявлення з метою своєчасної нейтралізації усіх можливих несприятливих впливів з боку найближчого оточення (сім’я, школа, інші установи, які постійно/періодично відвідує підліток, інтернет-середовище тощо), що можуть обумовлювати негативні зміни в його поведінці та розвитку як особистості.
Своєчасна діагностика змін у поведінці підлітка.
Здійснення диференційованого впливу із забезпеченням індивідуального підходу (врахування особистих відмінностей учнів, їхніх потреб, проявів, соціальної ситуації проживання, виховання, розвитку та ін.) у виборі профілактичних форм, методів та заходів.
Необхідні дії педагога при виявленні ознак деструктивної поведінки підлітків:
- залучити до роботи з підлітком соціального педагога та психолога для проведення діагностичних, а за необхідності й корекційних, заходів;
- проінформувати батьків (осіб, які їх замінюють) і визначити єдину виховну стратегію (скласти спільний узгоджений план дій) між соціальним педагогом, психологом, класним керівником, іншими педагогами (за потреби) та батьками;
- повідомити про ознаки деструктивної поведінки підлітка адміністрації закладу загальної середньої освіти для прийняття рішення про вжиття подальших заходів.
Етапи роботи соціального педагога та/або психолога з підлітками при виявленні ознак деструктивної поведінки
- Діагностика. Обговорення з психологом/соціальним педагогом проведення діагностики підлітка для визначення його психофізичного, педагогічного, соціального, психологічного статусу; виявлення значущих для особистісного зростання показників, зокрема, мотивації досягнень, соціального інтересу (позитивна спрямованість підлітка стосовно інших), творчого потенціалу, складних станів (тривожність, агресія тощо) з метою отримання рекомендацій до зміни деструктивної поведінки.
- Проектування дій. Налагодження довірливих стосунків із підлітком та організація спільного з ним пошуку причин виникнення проблеми. Обговорення можливих наслідків та шляхів її подолання. Погляд на ситуацію з усіх боків, розподіл функцій і відповідальності за вирішення проблеми (конфлікту, суперечності), спільне визначення найбільш оптимальних варіантів для цього.
- Дії. Для забезпечення успіху соціальному педагогу і психологу важливо підтримати підлітка психологічно; забезпечувати його безпеку, захищати його інтереси і права перед однолітками, батьками, вчителями. Розподіл функцій між соціальним педагогом і психологом може бути таким: соціальний педагог виявлятиме соціальну ситуацію розвитку підлітка, соціальний статус, вивчатиме особливості його міжособистісних відносин, , а психолог забезпечить розвиток нових соціальних навичок та компетентностей, емоційну підтримку, керуючись принципом безоцінного прийняття людини.
ПРОФІЛАКТИКА ДЕСТРУКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ
Також важливо залучити підлітка до суспільно значимої колективної діяльності, що дозволить йому реалізувати потребу в самоствердженні, а також сприятиме розвитку позитивних інтересів. - Аналіз результатів діяльності: спільне з підлітком обговорення успіхів і невдач попередньої діяльності, повідомлення фактів розв’язання або нерозв’язання проблем, спільне осмислення нового досвіду, визначення перспектив, формування життєвих прагнень, пов’язаних з особистим життям, майбутньою професією.
Дії педагога під час надання підліткові соціально-педагогічної підтримки
• Вибудувати конструктивну взаємодію5 з підлітком та його батьками (особами, які їх замінюють), іншими значущими для підлітками особами, думка яких для нього важлива.
- Виявити проблеми, особливості розвитку та потенціалу підлітка.
- Забезпечити постійну підтримку його/її позитивних змін.
- Організувати спеціалізовану комплексну допомогу в процесі індивідуального супроводу.
- Надати індивідуальну допомогу в розвитку соціальної компетентності через залучення до різноманітних заходів (навчальних, виховних, трудових, суспільно корисних, спортивних та ін.).
• Забезпечити підтримку групою ровесників (однокласників), що має позитивні цілі у відновленні соціально схваленої поведінки (застосовується лише за відсутності ризиків залучення інших дітей до деструктивної діяльності). - Організувати взаємодію необхідних фахівців (психолога школи, спеціаліста служби у справах дітей, соціального працівника центру соціальних служб та ін.) з сім’єю підлітка щодо його супроводу; а також, за необхідності, і роботу з відновлення/коригування відносин дітей і батьків.
ВАЖЛИВО! Провідним видом діяльності підліткового віку є інтимно-особистісне спілкування з ровесниками, в якому відбувається практичне засвоєння моральних норм і цінностей, формується самосвідомість. Беручи участь в неформальних молодіжних групах деструктивної спрямованості, підліток прагне до задоволення потреб у спілкуванні та визнанні, тому важливою складовою профілактичної діяльності соціального педагога є мотивування до участі в дитячих і молодіжних об’єднаннях відповідно до інтересів і бажань.
Рекомендації щодо особливості проведення бесід з підлітками. Як діяти?
• Основний акцент зробити на встановленні психологічного контакту. - Проявити якомога повнішу обізнаність в обговорюваній темі; виявляти терпіння, наполегливість, доброзичливість для уникнення емоційного дискомфорту, недовіри чи агресії з боку підлітка.
Соціально-педагогічна підтримка – це вид соціально-педагогічної діяльності, спрямований на виявлення, визначення і вирішення проблем дитини з метою забезпечення та захисту її прав, оптимізації умов соціалізації. Соціально-педагогічна підтримка дітей та учнівської молоді в загальноосвітньому закладі – це соціально-педагогічна діяльність, спрямована на допомогу школярам у розвитку ціннісно орієнтованої активності, подоланні труднощів соціальної взаємодії, профілактику деструктивної поведінки, соціальний захист у складних життєвих ситуаціях. Конструктивна взаємодія – це цілеспрямована спільна діяльність, побудована у взаємодії із соціальним педагогом на гнучкості та розумінні індивідуальних особливостей підлітка та його найближчого соціального оточення, спрямована на продуктивне вирішення існуючих протиріч чи конфліктних ситуацій задля досягнення соціально значущого результату. - Підтримувати позитивні судження, вселяти віру у власні сили та можливості сприятливих життєвих перспектив.
• Пам’ятати про малоефективність заборон, спроможних змусити підлітка замкнутися, поводитися утаємничено і стати на захист групових «цінностей», що ще більше згуртує осіб з деструктивною поведінкою. - Після встановлення контакту та виявлення підлітком довіри до педагога, слід пояснити згубність і безперспективність деструктивної поведінки, підкріплюючи це фактами, які добре відомі підліткові; допомогти підлітку зрозуміти ступінь ризику від деструктивної поведінки і невідворотної відповідальності за скоєне (зокрема у випадку вчинення булінгу або іншого правопорушення).
- Провести спільний з підлітками критичний аналіз негативного контенту (так званих «друзів і знайомих»), які ідеалізують протиправний спосіб життя. Під час та після проведення бесіди важливо обов’язково фіксувати реакцію учнів, спостерігати за зміною в їх поведінці.
Головні правила бесіди педагога з дитиною:
• зберігати спокій та рівновагу; - говорити саме про поведінку дитини, а не про її особисті якості;
обговорювати небажані поведінкові прояви, а не негативні характеристики дитини; - запропонувати дитині підтримку та допомогу у вирішенні певної ситуації.
Просвітницько-профілактична робота з батьками
Не менш важливою є просвітницько-профілактична робота з батьками задля посилення їхньої уваги до підліткових потреб та опанування ними дієвих прийомів і методів для задоволення перш за все потреб дитини у спілкуванні та визнанні. Важливе значення для підлітка має спільна діяльність з дорослими, організована на основі єдності інтересів. Зміст такої співпраці може бути різним. Підліток може допомагати батькам по господарству, навіть радити їм у певних справах, а дорослі мають навчитися дослухатися до його думки. Батьки можуть залучати його до справ, якими вони зайняті. Така спільна діяльність породжує спільність переживань, почуттів, настроїв, намірів і полегшує контакт з підлітком, зумовлює емоційну та духовну близькість. У ній дитина пізнає складний внутрішній світ дорослих, глибину їхніх думок і переживань, вчиться турботливому ставленню до людей.
Основні рекомендації педагогів батькам підлітків та особам, які їх замінюють:
• налагоджуйте довірливі відносини з підлітком;
• опановувуйте Інтернет-технології, майте власний акаунт і станьте другом своїй дитині в соціальних мережах; - щотижня аналізуйте вміст сторінок дитини, уважно читайте її публікації, вивчайте групи, до яких вона приєдналася;
- «познайомтеся» з її віртуальними друзями, звертайте увагу на фото й відео, що викликають інтерес дитини, зокрема ті, що збережені, поширені або вподобані;
- ПАМ’ЯТАЙТЕ, що в зону ризику проявів деструктивної поведінки потрапляють підлітки, яким бракує батьківської уваги і підтримки, а також ті, чиє перебування в мережі Інтернет не контролюється.
ДОВІРЛИВЕ СПІЛКУВАННЯ З ПІДЛІТКОМ – НАЙКРАЩА ПРОФІЛАКТИКА НЕГАТИВНИХ ПРОЯВІВ
ПРОФІЛАКТИКА ДЕСТРУКТИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ПІДЛІТКІВ
Батькам важливо розуміти, що є безпекою для дитини та як стати для неї безпечним дорослим . Формула безпеки дитини. Безпечний дорослий Безпечне середовище
Важливі умови профілактики деструктивної поведінки підлітків у закладі загальної середньої освіти
- Дотримання ухваленого в закладі загальної середньої освіти порядку реагування (інформування) в разі виявлення надзвичайної ситуації з дітьми/підлітками, які мають ознаки деструктивної поведінки, а також рекомендацій щодо організації профілактичної роботи з дітьми та батьками, виявлення учнів, схильних до деструктивної поведінки, проведення індивідуальної роботи з ними, а також з тими, сім’ї яких перебувають у складних життєвих обставинах чи інших ситуаціях вразливості.
- Вироблення спільної позиції «батьки-педагоги». Зміни в поведінці, звичках, характері підлітків не можна не помітити, якщо спостерігати за їхньою поведінкою вдома і в школі. На батьківських зборах із залученням соціального педагога, психолога рекомендується ознайомлювати з особливостями психоемоційного стану підлітків у конкретний віковий період та можливими деструктивними проявами (в тому числі в Інтернет-просторі), а також способами убезпечення від них дітей. Проведення спільних заходів з батьками й учнями сприяє гармонізації відносин між ними.
- Організація процедури врегулювання в разі виявлення фактів булінгу (цькування) передбачає залучення соціальним педагогом шкільної служби примирення (медіації) або використання медіаційних технологій для вирішення конфлікту, відновлення відносин, довіри, а також відшкодування матеріального, психоемоційного (морального) та іншого збитку, завданого жертві.
- Залучення фахівців. У роботі із запобігання деструктивній поведінці педагогам допоможуть фахівці органів/установ системи профілактики бездоглядності та правопорушень неповнолітніх, представники відомств, що забезпечують виявлення негативного впливу на неповнолітніх в мережі Інтернет.
- Інформування учнів про служби допомоги. У закладі загальної середньої освіти на інформаційному стенді та на офіційному веб-сайті має бути розміщено контактну інформацію уповноваженої особи закладу, організацій та установ, служб підтримки постраждалих осіб, до яких слід звернутися у випадку домашнього насильства, жорстокого поводження з дітьми. В класних кімнатах та кабінетах мають бути оформлені куточки безпеки з актуальною інформацією для учнів та їхніх батьків (осіб, які їх замінюють) про роботу Національної гарячої лінії для дітей та молоді (0 800 500 225 з мобільного або стаціонарного та 116 111 з мобільного), центрів соціальних служб, служб у справах дітей, які діють на місцевому рівні і до яких підлітки можуть звертатися з різних питань (перше кохання, відносини з батьками і вчителями, проблеми в спілкуванні з однолітками, образи і страхи, подолання залежності тощо).
- Організація різнопланової профілактично-виховної роботи, в тому числі патріотичного і військово-патріотичного спрямування. Досвід показує ефективність залучення підлітків зони ризику та з проявами деструктивної поведінки до діяльності військово-патріотичних клубів, спортивних, молодіжних чи волонтерських організацій. Важливо сформувати у дітей внутрішнє переконання в тому, що поставлені перед ними цілі і завдання є власними, а мета відповідає їхнім інтересам, дати їм можливість відчути себе значущими для суспільства. 30 Навчально-методичний посібник Якісна профілактика деструктивної поведінки збільшить чисельність підлітків, орієнтованих на змістовні види організації діяльності та дозвілля (навчальна діяльність, діяльність за інтересами – співи, танці, спорт, творчість, туризм та ін.; волонтерська діяльність), забезпечить формування системи цінностей, цілей і установок, здатність робити самостійний вибір, контролювати свою поведінку і життя, вирішувати звичайні щоденні і складні проблеми, об’єктивно оцінювати ситуації та можливості.
- Проведення бесіди, відкритої розмови. Важливо опанувати правильними прийомами та техніками проведення бесід з учнями. Педагогам не варто одразу акцентувати увагу на проблемі і ставити прямі запитання, оскільки це може викликати у них зворотну реакцію й не матиме виховного впливу. Важливо налагодити довірливі стосунки з підлітком, установити партнерський стиль спілкування, за якого педагог більше вислуховує, радить, наводить приклади, висловлює свої почуття, а не повчає і погрожує.
- Створення безпечного освітнього середовища в закладі загальної середньої освіти є необхідною умовою для профілактики деструктивної поведінки підлітків. Безпечне освітнє середовище – це стан, в якому наявні безпечні умови навчання та праці, комфортна міжособистісна взаємодія, що сприяє емоційному благополуччю учнів, педагогів і батьків; відсутні будь-які прояви насильства й є достатні ресурси для їх запобігання; дотримано усіх прав і норм фізичної, психологічної, інформаційної та соціальної безпеки усіх учасників навчально-виховного освітнього процесу.
Умови формування безпечного освітнього середовища:
• якість міжособистісних стосунків – позитивні фактори (довіра, доброзичливість, схвалення, толерантність); негативні фактори (агресивність, конфліктність, ворожість, маніпулятивність);
- захищеність в освітньому середовищі – відсутність насильства у всіх його видах, формах і проявах для всіх учасників освітнього простору;
- комфортність в освітньому середовищі – оцінка емоцій, почуттів та домінуючих переживань у процесі взаємодії дорослих і дітей;
- задоволеність освітнім середовищем – задоволення базових потреб дитини у:– допомозі та підтримці; – збереженні та підвищенні її самооцінки;– пізнанні та діяльності; – розвитку здібностей і можливостей. Відновний підхід у роботі з підлітками Важливим кроком у профілактиці деструктивної поведінки сучасних підлітків у закладах загальної середньої освіти є впровадження відновного підходу, що спрямований на:
- вирішення конфліктів між учасниками освітнього процесу без застосування маніпуляцій або сили;
- відновлення позитивного емоційного та психологічного стану;
- усвідомлення відповідальності за скоєний вчинок, відповідну конфліктну ситуацію;
- відповідальність кривдника/ці (самостійне виправлення негативних наслідків свого вчинку і відшкодування/загладжування заподіяної потерпілим шкоди);
- взаєморозуміння та відновлення відносин між сторонами конфлікту;
- зміну установок у реагуванні на конфлікти і правопорушення з адміністративно- каральних на відновлювальні;
- можливість самостійно приймати рішення стосовно вирішення конфліктних ситуацій;
- поліпшення атмосфери в закладі освіти тощо.