Назавжди 25…
Головатюк Антон Романович
Народився 27.06.1999 р в селищі Оржів на Рівненщині. Дитячі та юнацькі роки Антона проходили в рідному селищі.
2002 -2004 року закінчив дитячий садок «Колобок». 1 вересня 2004 року пішов в перший клас.
30.06.2014 здобув базову середню освіту в Оржівському НВК школа-колегіум.
1.09.2014р вступив у Рівненський аграрний державний коледж.
30.06.2016р.Здобув повну загальну освіту у Рівненському аграрному коледжі та 29.06. 2018 Антон вступає у відокремлений «Рівненський коледж (НУБІП)Національного університету біоресурсів і природокористування України. По закінченню якого здобуває професію «Оператор компʼютерної верстки 3 категорії.».
1.09.18 р Антон вступив до вищого Національного університету біоресурсів і природокористування і здобув диплом – бакалавра і кваліфікацію « Ступінь вищої бакалавра» Спеціаліст «Інженер програмного забезпечення.»
Службу розпочав в Оржеві за контрактом ще у травні 2019 року. Антон добровільно став на захист Батьківщині. Віддано присягнув на вірність Українському народові. У 2021 році перевівся у м. Рівне 55-й окремий полк зв’язку (в/ч А1671), який є з’єднанням Сухопутних військ зв’язку. Наприкінці грудня 2022 рок , його та побратимів перевели у 14-та окрему механізовану бригаду імені князя Романа Великого (14 ОМБр) ЗСУ.
Антон – добра, щира і розумна людина, з великим серцем та чудовим почуттям гумору. Він надзвичайно позитивний веселий, кмітливий, сміливий, мудрий, енергійний. Антон завжди вірив у краще, вмів перевести все в жарт та легко находив спільну мову з будь-ким. В нього було дуже багато друзів.
В Антона тільки починалося життя, а він уже став героєм, прикладом мужності, відваги та любові до своєї землі. Антон був хоробрим воїном з яким не страшно було йти в бій .Антон мислив стратегічно – його всі поважали та дослухалися до нього.
18 жовтня 2023 року отримав поранення (закрита черепно-мозкову вибухова травма, струс головного мозку. 16 серпня 2023 р удостоєний статусу «Ветеран війни».
Антон неодноразово витягував побратимів із поля бою, хоть сам був не високого зросту. Не одноразово по них стріляли снайпери, та стріляли із танків. Брав участь у складних бойових діях та стримував масований наступ ворога на різних напрямках, що свідчить про його героїзм та самовідданість. Потім за станом здоровʼя Антона перевели на водія-електрика у відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів і стрілецького батальйону військової частини А 1008.
Молодий сильний, сповнений мрій і надій…Потім одружився, мріяв про створення сімʼї, та майбутнє життя.
Йому було лише 25….
У бою за свободу та незалежність України, віддав своє життя за Українську державу. До останнього подиху він залишався вірним своєму обовʼязку, своїм побратимам. Серце молодого воїна зупинилося під час бойового завдання 29 листопада 2024 року, близько 15 години 25 хвилин. Загинув Антон поблизу населеного пункту Першотравневе Купʼянського району Харківської області. Пішов на небо молодим …Прощальна церемонія відбулася на майдані Незалежності в Рівному та Церкві Преображення Господнього. Поховали Героя на кладовищі в селищі Оржів.
У Героя залишилися батьки, брат та дружина…
Антон – воїн , який свідомо став на захист країни, рідної домівки й майбутніх поколінь. Його відвага та самопожертва є прикладом для наслідування.
У жовтні 2025 згідно з наказом командира воїна Антона Головатюка нагороджено посмертно відзнакою Князівський хрест «Навіки в строю».
